У п‘ятницю, 26 листопада, у Народному домі Винник відбувся вечір-реквієм із вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Промайнуло вже 88 років від цього рукотворного людиновбивства. І вбивали лише українців, лише працьовитих і чесних господарів, їхні родини.

Але як убивали люті кати? Голодом!!! Люди вмирали в страшенних муках… Люди божеволіли та їли інших людей! А кат-московит лише сміявся.

Сталін, Каганович, Косіор, ось імена авторів, натхненників, ініціаторів цього жахливого злочину, страшного гріха проти людей і проти Бога.

Але їх було більше. Їх було сотні тисяч катів, які були слухняними виконавцями волі свого вождя Сталіна. Вони такі ж людожери і людиноненависники, як і їх володар. Чи вони понесли покарання? І тут ми підходимо до ще одного вкрай важливого питання щодо покарання організаторів Голодомору. Виявляється доля всіх нелюдів, які організували цей нелюдський злочин, була жахливою. Кожному дісталося відповідно до його ролі в цьому злочині. Щодо найвищих зверхників, то ми знаємо про загадкову смерть найголовнішого людожера Сталіна. Знаємо з історії про трагічну долю його дітей. Врятувалася лише донька, яка втекла в Америку. А на Московщині її за цей крок оголосили божевільною. Знаємо про рідного брата Кагановича, який вистрелив собі у голову. Знаємо про нелюдські катування, які призначили московити зрадникові України Косіору. Та нелюда зовсім не шкода. А от його 16-річну доньку дуже шкода. Бо на очах у ката-батька такі ж кати звели її в могилу лютою карою. На очах у того, хто виморив голодом мільйони інших українських діточок. Багато рядових виконавців, які впроваджували методи, що призвели до голодної смерті людей, після 1933 року були змушені назавжди покинути Україну. Бо родичі жертв голоду прагнули їм помститися.

Та ми, християни, віримо, що всіх злочинців чекає ще й Божа кара десь там, де людині заглянути неможливо.

Тому наш обов‘язок не лише пам‘ятати про жертв усіх Голодоморів в Україні. Наш обов‘язок – щирою молитвою вшановувати їх. І найголовніше, зробити все, щоби таких злочинів більше ніколи не було.

Тому сьогодні у Винниках і зібралися небайдужі люди, які запалили свічку пам‘яті та вшанували всіх невинно загиблих від Голодоморів.

З промовами до присутніх від влади звернулися Богдан Шустер і Зоряна Корчовська.

Про жахіття Голодомору розповіла також директорка Народного дому міста Винники Наталія Вінярська.

У вечірі-реквіємі виступили ансамбль «Винниківчани» ( художній керівник Володимир Завербний) і Вероніка Копанецька.

Володимир ГАВРИЛІВ