Цікаву історію розповів журналістам газети “Винниківський Вісник” мешканець одного з близьких сіл до Винник.
Декілька днів тому чоловік на зупинці “Тютюнова фабрика” у Винниках сів у маршрутку перемишлянського напрямку.
У маршрутці було багато пасажирів, тому було гаряче. Як розповів чоловік, йому від цього стало дуже погано. За мостом, одразу ж за Винниками, автобус зупинився. Одні люди виходили, інші заходили в автобус. І цей чоловік був змушений також вийти, щоб подихати чистим і холодним повітрям. Він мав намір одразу ж повернутися в салон. Та водій миттєво зачинив двері й автобус рушив. А наплічник з документами чоловіка залишився там – на сидінні.
“Грошей у ньому не було, – каже чоловік. – Бо гаманець був у мене в кишені. Але ж паспорт та інші документи пропали. Я знайшов водія цього автобуса, але він нічого не знав і не бачив. Довелося звертатися до правоохоронців із заявою про втрату паспорта та інших документів. І яким було моє здивування, коли одного ранку, вийшовши зі свого дому, я побачив на лавці свій наплічник із документами!
Хтось знайшов його, побачив мою адресу й привіз мені все до мого дому! Я дуже вдячний цій людині за такий вчинок. Після цього довелося вдруге звертатися до поліції, щоби мої документи не анулювали”.
Ось така історія з гарним завершенням. Знаємо зі свого досвіду, що в 99 випадках, коли люди просять розмістити оголошення про втрату документів у “Винниківському Віснику”, їх повертають. Був навіть випадок, коли мешканка Винник знайшла пакет із срібними прикрасами. Тоді вона також подавала оголошення в онлайн-видання “Винниківський Вісник”. Але заявниця, з її слів, тоді ще й розклеювала оголошення про знайдені срібні вироби на стовпах. І власниця дуже швидко знайшлася.
Але маємо випадок, коли мешканка Винник на зупинці “Тютюнова фабрика” чекала на маршрутку, маючи при собі дві сумки. Коли автобус зупинився, то жінка зайшла в салон, забувши одну зі сумок на лавці. А там були гроші й документи. Незабаром вона повернулася, але сумки там вже не було. Жінка розпитувала людей, подавала оголошення, але все було марним. Довелося їй виробляти нові документи.
А ще був випадок, коли на сайті Винниківської міськради першого квітня жартівники подали оголошення, що у місті знайдено золоту прикрасу й власник може її забрати. І щоб ви подумали? Цього ж дня за “загубленим золотом” прийшло декілька людей! А це ж був квітневий жарт! Ось такі бувають люди й такі бувають випадки.
Володимир ГАВРИЛІВ