24 серпня – особлива дата для кожного українця. В ній поєднується не лише результат боротьби багатьох поколінь, які доклали максимум зусиль за право жити у власній державі. В цій даті – багато надії і розуміння, що кожен з нас має сьогодні битися за Україну. Хтось на фронті, хтось – у тилу. Але обовʼязково разом іти до Великої мети – аби наша країна була вільною та могла і надалі сама визначати свою долю.

Кожен прожитий у війні день дає цій знаковій даті ще більшої ваги. Ми усвідомили на практиці: свобода ніколи не дається задарма. Її потрібно здобувати, часто приймаючи важкі випробування та втрати. Тож ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав життя, аби Україна залишалася вільною. І зробимо все, аби їхня жертва не була марною.

Нині Україна перебуває у самому вирі історичних подій. Утім, лише ми визначаємо шлях, яким має іти країна. Це не просто наше право, але і велика відповідальність.

Бо перед нами стоїть надскладне завдання – не дозволити знову накинути нам ярмо «руского міра». Маємо виконати заповіт нашого безсмертного Кобзаря! Встати та остаточно порвати кайдани, якими нас століттями тримали в московській недоімперії.
Редакція газети “Винниківський Вісник”