Наталія Ключинська про диригентську діяльність у Винниках і шлях у музику

Наталія Ключинська про диригентську діяльність у Винниках і шлях у музику

Талановита винниківчанка Наталія Ключинська – керівник дівочого хору ««Зґарда»», регент дитячого хору «Небесні зорі», молодіжного хору «Світло тихе» при церкві «Воскресіння» у Винниках, керівник зразкового дитячого хору «Оберіг» Будинку дитячої та юнацької творчості м. Винники, хормейстер хору Національного лісотехнічного університету, концертує у містах усього світу як хористка відомого колективу «A cappella Leopolis», співає в хорі

Талановита винниківчанка Наталія Ключинська – керівник дівочого хору ««Зґарда»», регент дитячого хору «Небесні зорі», молодіжного хору «Світло тихе» при церкві «Воскресіння» у Винниках, керівник зразкового дитячого хору «Оберіг» Будинку дитячої та юнацької творчості м. Винники, хормейстер хору Національного лісотехнічного університету, концертує у містах усього світу як хористка відомого колективу «A cappella Leopolis», співає в хорі «Глорія» Львівської філармонії, дипломант і лауреат всеукраїнських конкурсів диригентів.

  • Наталю, цей список вражає. Як вдається поєднувати диригентську кар’єру та пісенні виступи в різних колективах?
  • Це доповнює одне одного. Кожний досвід допомагає, розширює знання музичних стилів, дає нове натхнення, спонукає до пошуку репертуару для колективів, якими керую, і розширює музичний світогляд. Та й серед музикантів є нормальною практика багато працювати, щоб бути у формі.
  • Яким був твій шлях у музику?
  • Я закінчила Школу мистецтв у Винниках. Після 9-го класу вступила у Львівську державне музичне училище на хорове відділення. Вчилася у викладача Оксани Максимович. Саме вона виховала ставлення до музики, навчила розставляти пріоритети, «заразила» ентузіазмом до роботи. Заняття з хору провадив Василь Долішній. Паралельно він працював у народній хоровій капелі Комерційної академії «Мрія». Крім занять в училищі, ми усією групою пішли співати до нього в хор. Василю Долішньому я завдячую першим диригентським спробам. Адже коли треба було вчити нові твори, то хор ділили на групи, і він брав нас у помічники.

В училищі не було диригентської практики до 4-го курсу, а я почала пробувати себе як диригент в Комерційній академії з другого. Багато практичних навиків набула саме тоді. Долішній давав поради, вказував на помилки. Те, що я найважливіше від нього зрозуміла, – крім результатів від репетицій, потрібно навчитися створювати в колективі гарну атмосферу, щоб на репетиціях, навіть якщо не все вдалося, всі були задоволені.

У 2009 році я вступила в Львівську музакадемію Лисенка на диригентський факультет. Займалася у викладача Романа Мазепи. Він був строгий, але на тому етапі творчого зростання це було позитивно, бо в молодих людей багато амбіцій. Вони думають, що можуть гори звернути… А треба ще вчитися і вчитися. Роман Мазепа вмів заохотити до навчання, вивчення музичної літератури, ставив технічні завдання, без вирішення яких диригенту – нікуди. Він виховував свідомого виконавця, який диригує якийсь твір, втілюючи певну музику. При цьому потрібно враховувати, що не можна довіряти лише своїм емоціям, відчуттям чи власному аналізу тексту.

  • Навчаючись в музакадемії, ти почала співати у відомому колективі «A cappella Leopolis».
  • Так. Із 2010 року мені запропонували співати в ансамблі «A cappella Leopolis». Цей колектив виконує музику з різних історичних епох, учасники ансамблю намагаються наблизитись до відтворення давніх манер співу. Це єдиний колектив у Львові, який виконує барокову музику.
  • Крім барокової музики, що тобі подобається виконувати? Що додає досвіду?
  • Із галицьким камерним хором «Євшан» побувала в Іспанії на конкурсі хорового мистецтва. Було надзвичайно важливо побачити культуру виконання хористів з інших країн. Вразило те, що є традиційне вклинення рухів у виступ, що в нас мало використовується, вважається відходом від класики. Такі режисерські постановки дозволяє світська музика і, звичайно, простір.

Якщо їдемо з концертом за кордон, то бачимо, наскільки там вражені українською музикою. Європейська музика зосереджена більше на інструментах. Практично кожне хорове виконання барокової музики доповнювалося органом. І всю палітру фарб заповнював інструмент. А наші автори в першу чергу звертали увагу на можливості людського голосу – від найнижчих басових звуків до найвищих дискантових.

Найбільш серйозну музику довелося виконати з камерним хором «Глорія» при Львівській філармонії. Вразив твір Євгена Станковича «Панахида за померлими з голоду». Він написаний для двох хорів – класичного й народного для солістки з голосом народного типу і симфонічного оркестру. Коли ми його виконуємо, це відчуття, яке ні з чим не зрівняти.

Ще один твір, який вважаю неперевершеним, – «Благовіщення» Юрій Ланюк. Написаний для восьмиголосого хору, струнного оркестру й соло скрипки. Там нема слів, але є гармонія. Суцільні кластери між хором і оркестром, але твір звучить ніжно і делікатно.

  • Чимало колективів у Винниках є під диригентською опікою Наталі Ключинської. Розкажи про це.
  • Перший мій хор у Винниках – це дитячий хор «Небесні зорі» при церкві Воскресіння. Це був період, коли я була аніматором у таборі салезіян «Веселі канікули». У мене виникла ідея придумати Літургію, щоб залучити дітей. Хотіла ретельно підготуватися, вибрати репертуар, а вже тоді з нотами йти до отця. Але поки я збиралася, отець сам мене покликав і запропонував організувати хор. Оце йде дев’ятий рік, як ми співаємо. Я щаслива, що ми доспівали з дітьми з одного до трьох голосів. Було важко, але наші діти молодці. Вони стали дисциплінованими, вивчили Службу Божу, беруть участь у різних фестивалях. Найбільше наше досягнення – поїздка на фестиваль «Аскольдів Глас» до Києва в грудні 2017 року. Журі нас виділило й нагородило премією за особливе виконання твору про Аскольда.

Наступний хор, де я є регентом, – «Світло тихе», також у церкві Воскресіння. Створений три роки тому молодіжний хор «Світло тихе», учасниками якого є шістнадцять осіб, зацікавлюють своїм співом людей до Бога. Наша гордість – особлива Вечірня. Ми виконуємо твори, які мають давню історію й особливий давній дух, написані в стінах монастиря й передають намолений дух протягом багатьох століть.

У 2017 році я почала працювати зі зразковим дитячим хором «Оберіг» Будинку дитячої та юнацької творчості м. Винники.

Особлива наша гордість  – дівочий хор «Зґарда». Ідея його створення належить не мені, а моїй товаришці Марічці Палько. Саме завдяки їй я пішла вчитися в музучилище. Ми разом вчилися в СЗШ № 47. Марічка хотіла вступати і мене покликала за компанію. Цей мій крок у музику виявився правильним.

А щодо «Зґарди», то Марія запропонувала зібрати в хорі крім професіоналів, які є основою колективу, талановитих дівчат, котрі не бояться сцени, хочуть займатися музикою, співати, але вже закінчили навчання. Усі ж мистецькі заклади міста розраховані на учнівську категорію населення, а дорослі не мають де себе задіяти. З її гарної ідеї та легкої руки ми створили гарний колектив, який затребуваний на концертах у рідному місті. Їх кількість не дає нам розслабитися. Наші дівчата – ентузіасти, а колектив – спільна справа. Ми самі подбали про костюми для виступів. Соломійка Пендюк зробила для усіх хористок коралі.

Наші дівчата варті того, щоб реалізовувати їхні таланти. Займаємося в бібліотеці для дорослих щопонеділка з 18 години. Запрошуємо дівчат, які хочуть співати з нами.

visnyk
ADMINISTRATOR
PROFILE
Лариса КУБСЬКА

Дивіться також

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *

Cancel reply

Останні новини