Великдень у домі винниківської родини Тихолозів

Напередодні Великодніх свят відомий франкознавець, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, кандидат філологічних наук, член Національної спілки журналістів, надзвичайно ерудована й комунікабельна людина Богдан Тихолоз розповів про свою родину та погляди на українські традиції. Пане Богдане, ви недавно мешкаєте у Винниках. Як воно – бути винниківчанином? Так, я «свіжий» винниківчанин. Ми переїхали до Винник

Напередодні Великодніх свят відомий франкознавець, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, кандидат філологічних наук, член Національної спілки журналістів, надзвичайно ерудована й комунікабельна людина Богдан Тихолоз розповів про свою родину та погляди на українські традиції.

  • Пане Богдане, ви недавно мешкаєте у Винниках. Як воно – бути винниківчанином?
  • Так, я «свіжий» винниківчанин. Ми переїхали до Винник зі Львова у зв’язку з приємними подіями – збільшенням сімейства, коли народилася донька Софійка. Це був 2013 рік. Ми п’ятий рік живемо в цьому гарному містечку. Думаю, що опинився тут невипадково. Завдяки дослідженням археологів, у Винниках знайдено найзахідніше трипільське поселення. А я походжу зі села Тальянки, що на Черкащині, де є найбільше трипільське поселення. Так виглядає, що ті трипільці мене сюди привели (сміється).

У Винниках у моїх дітей з’явився локальний патріотизм, якого у Львові не дуже було видно. Кажуть, що не важливо, щоб українцями були батьки, важливо, щоб українцями були діти. Так само можна говорити і про локальну самосвідомість – не важливо, звідки батьки, важливо – ким себе усвідомлюють діти. Так от, наші діти кажуть: «Їдемо додому до Винників».

Коли я повертався з роботи зі Львова, то частенько (до народження Дарусі) телефонував дружині й казав: «Збирайтеся-одягайтеся та й їдемо до лісу». Побув півгодини на природі й мізки попустило…

Мені подобається жити у Винниках. Я не хотів би чогось іншого станом на цей момент.

Із одного боку, є маломістечкова свідомість, Винники мають свою окремішність, свої історичні традиції. Це цікаво і приємно. І цю історію досліджують. У Винниках помітна активна діяльність Історико-краєзнавчого музею. Таким закладом не кожне місто може похвалитися. Потужним центром освіти та культури є й школа-інтернат. Директор Лілія Свистович – реформатор, сильна особистість, яка зуміла утворити шкільний осередок, де панує творчість і демократична атмосфера. Винники розростаються, з’являється багато молодих сімей. Я бачу в цьому перспективу для міста.

  • Розкажіть про свою сім’ю.
  • У нашій родині п’ятеро осіб. Старшому синові Тарасику вісім років. Софійці – п’ять, а наймолодшій Дарусі – усього півроку. Дружина Наталя – львів’янка. А я – запорожець із Черкащини, який опинився у Львові завдяки Франкові, бо він мене цікавив із шкільної лави.
  • Ви почали досліджувати Франка ще школярем?
  • Так. Коли я навчався в Малій академії наук, написав роботу про філософський світогляд Івана Франка. Мене цікавили проблеми поступу, розвою як інтердисциплінарні, бо мені подобалася біологія, природничі науки, ну і гуманітарні заодно, хоча я не бачив себе в гуманітаристиці. Приїхав вступати у Львівський університет на запрошення львівських професорів, які запримітили мене – школяра – на одному з конкурсів. Оскільки до цього я жодного разу не був у Львові, і він був найдалі від батьків, а мені хотілося свободи, то я сказав, що буду вчитися саме в цьому місті. Вступив. Потрапив у франкознавче середовище. І відтоді так і займаюся Франком.
  • Ваша дружина в декретній відпустці?
  • О, я хотів би, щоб так було. Між першими двома дітьми різниця три роки і дев’ять днів – обоє лютневі. Тоді Наталя була в декретній відпустці. Даруся народилася у вересні 2017 року. А вже першого січня дружина вийшла на роботу. Вона – доцент Львівського університету, займається наукою, викладає на кафедрі української преси факультету журналістики. Я мушу відвезти її на пари, сина – в школу, молодших – до бабусі. Увечері всіх «позбирати» вдома. Це складно організаційно. Але ми звикли. Наша сімейка – мандрівна й неспокійна.
  • Як святкуєте Великдень?
  • Я родом із Наддніпрянщини, а дружина – галичанка. В її родині є лемківський слід, татова сім’я була переселена з Надсяння під час операції «Вісла». Отож маємо український мікс традицій.

Тема Великодня для нас близька, оскільки є нашою спільною дослідницькою темою, адже ми обоє франкознавці. Свято Воскресіння багато означало для Франка та його родини. Перший його вірш називався «Великдень» і був присвячений пам’яті батька, який помер у велике свято. Кажуть, що на Великдень відходять праведні. Тому в родині Франка це свято було шанованим, але одночасно й сумним. А потім ще й син Андрій помер на страсному тижні…

Дружина досліджує кулінарні традиції родини Франків – що їли, що готували.

  • Щось пробує відтворити?
  • Аякже. Не можна досліджувати рецепти й не готувати. Тому ми є полем для її експериментів. Ольга Франко була зі Слобожанщини, любила випічку, особливо дріжджову. До речі, в Домі Франка зберігається багато кухонних речей, які вона використовувала. Є навіть велика пасхівниця.

На Великдень дружина пече паски, прикрашає, Софійка допомагає. Малюємо писанки. Святимо кошичок у церкві Івана Хрестителя, що найближча до нас. Їдемо в гості до родини до Львова, Миколаєва. Цього року вперше родичі зберуться на свято у нас.

  • Добре знаєтеся на писанкарстві?
  • Ми не є великі писанкарі, але відвідуємо майстер-класи, щоб розширити свої знання. Тепер є змога організовувати майстер-класи з писанкарства в Домі Франка. Цього року буде ексклюзив – майстер-клас проведуть три праправнучки по сину Франка Петру.

Ми живемо в динамічному світі, який інтенсивно розвивається, зазнає чужоземних впливів. І це нормально. Але потрібно зберігати тяглість із минулим, культурою та традиціями. Саме християнські свята підкреслюють нашу єдність із попередніми поколіннями. Ми повинні передати традиції дітям. Якщо на це не зважати, то ми ризикуємо стати денаціоналізованою масою, з якою маємо зараз проблеми на Сході України.

Фото з архіву Богдана ТИХОЛОЗА

visnyk
ADMINISTRATOR
PROFILE
Лариса КУБСЬКА

Дивіться також

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *

Cancel reply

Останні новини