Порадами, як розпізнати і захистити дітей від різних видів насильства  ділиться начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання первинної правової допомоги Першого львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ростислав Завада.

• Ростиславе, за даними соціологічних досліджень із проявами насильства в Україні стикаються 8 із 10 дітей.
• Тривале цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу іншими представниками колективу має назву булінг. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет.

Булінг – явище  поширене не лише в Україні, а й в усьому світі.

Якщо розглядати це явище з правової точки зору, необхідно відмітити, що в даному випадку порушується низка законодавчих актів щодо захисту прав дитини. Головним міжнародним документом у цій сфері є Конвенція ООН з прав дитини, яка проголошує, що усі діти від народження рівні та мають право на безпечні та сприятливі умови життя. Конституція України проголошує, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Закон України «Про охорону дитинства» прямо передбачає захист дитини від усіх форм насильства.

• У яких формах може проявлятися булінг?
• Можна виділити чотири форми булінгу.

1. Вербальний (словесний) булінг – це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й некоректні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу тощо).
2. Фізичний булінг – це фізичне залякування , яке полягає в ударах, стусанах, підніжках, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
3. Соціальний булінг – це соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції особи від колективу.
4. Кіберзалякування, кібербулінг – полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах.

– За якими ознаками дорослі можуть зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу?

У дитини мало або взагалі немає друзів. Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах тощо.

Дитина втрачає інтерес до навчання, починає погано вчитись.

Бажання йти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі діти.

Дитина просить додаткові гроші на кишенькові витрати (щоб відкупитися від агресора).

Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

– Припустимо, батьки зауважили такі зміни в поведінці дитини. Що рекомендуєте робити?

– Потрібно розмовляти, пояснити дитині, що таке булінг. За досліжденнями UNICEF в Україні 80% дітей рано чи пізно стають жертвами шкільного цькування. Більшість на ранніх етапах не розуміють, що це таке, і що треба розповідати вчителям про образи. Тому варто пояснювати дітям, що можна, а що не можна дозволяти.

Вартує дізнатися в дитини, що вона думає про цю ситуацію і підтримати. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до школи.

Коли до дитини застосовують фізичну силу, то як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки), треба йти до школи.

З юридичної точки зору ви не можете прийти і поговорити безпосередньо з дитиною, яка ображає вашу. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

Якщо булінг довго триває, то варто залучити дитячого психолога.

Взагалі спочатку потрібно спробувати вирішити ситуацію через вчителя (класного керівника). Якщо вчитель користується довірою в учнів, то він може дуже допомогти і навіть вирішити проблему. Якщо ж ні – ситуацію має вирішити психолог. Якщо вчитель і психолог не справляються, то треба звертатися до директора. А якщо йдеться про фізичне насильство, то директор має обов’язково залучати соціальні служби та поліцію.

Щойно дитина переступає поріг школи, відповідальність за неї несуть вчителі та шкільна адміністрація. Це прямо передбачено Законом України «Про освіту», згідно з яким педагогічні працівники зобов’язані захищати учнів від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою. Тож, учителя, який знехтував своїми обов’язками та правами дитини, можна також притягнути до відповідальності.

• Чи передбачена законодавством відповідальність для дітей, які цькують інших та їхніх батьків?
• У випадку шкільного булінгу за кривдника, якому не ще не виповнилося 14 років, усю відповідальність несуть батьки. Вони повинні відшкодувати шкоду (як матеріальну, так і моральну), яку завдала їхня дитина іншому учню.

Найчастіше в такому випадку батьків притягають до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків (штраф становить від 17 грн. до 51 грн.)

Варто також зазначити, що у Верховній раді зареєстровано законопроект № 8584, згідно з яким штрафи для батьків пропонують підвищити до 3400 грн. Також пропонують штрафувати вчителів та директорів шкіл на суму до 1700 грн за приховування фактів здійснення булінгу.