Нестор Ярославович і Неоніла Іванівна розповіли «Винниківському Віснику» про те, як стали здобиччю шахраїв. Літня пара прагне попередити мешканців Винник, наголошує, що потрібно бути обачними, бо на вулицях міста можна натрапити на брехунів і залишитися без грошей. Краще вчитися на чужих помилках, але, на жаль, вони пережили шахрайство на собі. Отож, сьогодні, 14 вересня, пан
Нестор Ярославович і Неоніла Іванівна розповіли «Винниківському Віснику» про те, як стали здобиччю шахраїв. Літня пара прагне попередити мешканців Винник, наголошує, що потрібно бути обачними, бо на вулицях міста можна натрапити на брехунів і залишитися без грошей.
Краще вчитися на чужих помилках, але, на жаль, вони пережили шахрайство на собі.
Отож, сьогодні, 14 вересня, пан Нестор повертався з покупками додому. Коли він був майже біля хати, зупинилася машина й чоловік, якому десь понад вісімдесят (представився чехом), звернувся до нього ламаною російською мовою:
- Где у вас больница?
- А яка саме вам потрібна? – перепитав винниківчанин.
- А какая есть?
- Є госпіталь ветеранів війни.
- О, то она. Покажите, как проехать. Садитесь. Я вас потом обратно отвезу.
Нестор Ярославович пішов порадитися з дружиною, чи їхати показувати. Вони обоє, почувши, як жалібно, зі сльозами на очах, «чех» розповідає про брата, який потрапив в аварію, пошкодували його і вирішили, що потрібно допомогти.
«Ми також колись постраждали в аварії, – каже пан Нестор. – Як не поспівчувати?»
У машині, крім водія, сиділи дві жінки – літня і молода. Дорогою до госпіталю старша передала чоловіку за кермом телефон, сказавши, що телефонує лікар.
І «чех» почав з ним говорити – мовляв, якщо брат під наркозом, то три години до нього не треба приїжджати. І звернувся до пана Нестора, щоб той дозволив повернутися до нього додому і залишити там товар, щоб не возити зі собою. Винниківчанин, не підозрюючи нічого лихого, згодився.
Зайшовши в помешкання, «чех» постійно слізно говорив, що в нього горе, не забувши про ввічливість – навіть цілував руки пані Неонілі та їхній доньці. А старша жінка попросилася в туалет. Розпорошивши увагу розмовами про брата, аферист знову начебто «поговорив» із лікарем. І сказав, що потрібно заплатити доларами за операцію, а в нього тільки євро. Запитав, чи мають пенсіонери поміняти євро на долари, бо треба терміново.
Перейнявшись розповідями «чеха», пан Нестор витягнув 200 доларів, які тримав «на смерть», а ще 100 доларів додала дружина Неоніла.
Чолов’яга витягнув сумочку з купою євро, дав винниківчанам три купюри по сто євро. На зауваження, що вони не мають решти, махнув рукою. Мовляв, нехай буде.
І попросив, щоб господар дому знову показав дорогу. Довіз пана Нестора до ставка, сказавши, що далі дорогу пам’ятає і пообіцяв привезти товар (два телевізори) на зберігання через годину.
Звичайно, більше його не бачили.
А вдома Нестор Ярославович віддав сто євро дружині, подивившись на які, вона не знайшла водяних знаків.
А коли прийшла донька, то взагалі отетеріла. На купюрах написано: «Сувенір».
Ці сувенірні триста євро на нашому фото.
Аферисти, нажившись на пенсіонерах, щезли. Можливо, вони з’являться ще в нашому місті. Будьмо обачними.












Залишити коментар
Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *