Виробництво рукотворних килимів отримало бурхливий розвиток наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. під впливом потужних рухів із відродження народних ремесел, що були ініційовані видатними митцями, культурними діячами і меценатами свого часу. На жаль, будь-який промисловий випуск килимових виробів в Україні занепав. Щоб привернути увагу фахівців і влади до проблеми відродження рукотворного килимарства на засадах
Виробництво рукотворних килимів отримало бурхливий розвиток наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. під впливом потужних рухів із відродження народних ремесел, що були ініційовані видатними митцями, культурними діячами і меценатами свого часу. На жаль, будь-який промисловий випуск килимових виробів в Україні занепав. Щоб привернути увагу фахівців і влади до проблеми відродження рукотворного килимарства на засадах кращих надбань національного мистецтва у Винниках започаткували міжнародний симпозіум художнього текстилю «Килим». Симпозіум працюватиме з 27 до 29 вересня.
Відкриття симпозіуму і міжнародна наукова конференція «Рукотворний килим: історія, сучасність, перспективи»
І Міжнародний симпозіум «Килим» у межах проекту «Від неоліту до сьогодення» організували КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей», Львівська національна академія мистецтв за сприяння Винниківської міської ради.
На відкритті міжнародного мистецького зібрання виступили міський голова Винник Володимир Квурт, директор Історико-краєзнавчого музею Винник Ігор Тимець, заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук, проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців, декан Львівської національної академії мистецтв Ростислав Шмагало, член Національної спілки художників України Зеновія Шульга, заслужений художник України з Криму Мамут Чурлу, Ельвіра Чемортан-Волошин із Молдови, Єнджей Стенпак із Польщі, Аннемарія Фрасколі зі Швейцарії та ін.
У перший день роботи симпозіуму розпочали пленарне та секційні засідання міжнародної конференції «Рукотворний килим: історія, сучасність, перспективи». Під час наукової конференції розглядали питання історичного підґрунтя виникнення та перспективи розвитку килимарства, про мистецькі килимарські школи, національні та художньо-структурні особливості килимарства, проблеми реставрації та збереження художніх тканин тощо.
Підсумкове засідання відбудеться завтра, 28 вересня.
Трансформація килимарства з минулого в майбутнє
Наочною складовою міжнародного симпозіуму стали дві мистецькі виставки, які відкрили в Історико-краєзнавчому музеї Винник, – «Глинянський килим: забуті імена. Василь Цьонь – митець і педагог», «Відродимо глинянський килим».
Ім’я, творчість, наукова і педагогічна діяльність Василя Цьоня мало відомі. А саме ця людина стояла біля витоків художньо-промислового текстилю в Глинянах і Львові. Був викладачем килимарства у Львівській технічній школі, училищі прикладного мистецтва. Серед його учнів – Борис Возницький і Мирон Кипріян.
У його роботах поєдналися відчуття стилю, ритму, кольору, вишуканого смаку, відчуття епохи, мінливої естетики часу. На виставці представлені, крім килимів, фото митця, документи, технічні проекти килимів 1920-1930 рр., які виконувалися на ткацьких підприємствах Глинян. Цей архів винниківському музею подарувала донька Ольга.
Виставка сучасних килимів у авторській інтерпретації
Про експозицію «Відродимо глинянський килим» розповіла уродженка Глинян, дослідниця килимів і професор Львівської академії мистецтв Зеновія Шульга.
На виставці представлені роботи, які виходять за межі традиційного килимарства. Автори використали килимарну техніку, але через призму власного бачення. Таким є концептуальне мистецтво, що містить авторський творчий пошук.
У багатьох роботах на виставці закладено символічний зміст. Концептуальним є килим, фахово витканий із газет, на сторінках яких українське слово – патріотичне, виховне.
У 60-70 рр. дисиденти потерпіли від радянської влади і ткали свої дипломні роботи на фабриці в Глинянах. Їхні роботи-композиції символічні. Наприклад, на модернових килимах Лесі Крип’якевич «прочитується» протест проти утисків у мистецтві – «На цвинтарі розстріляних ілюзій», «Мовчазна глиця», «Палітра Опанаса Заливахи».
Для втілення авторських думок у творчість митці використали різні матеріали – льон, коноплю, папір, бавовну, поліакрил, поліефір, вовну тощо.
29 вересня ще одну виставку («Авторський килим») у межах міжнародного симпозіуму відкриють у Глинянах.
Залишити коментар
Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *