Проблема домашнього насильства, на жаль, залишається особливо актуальною для України. З 7 січня 2018 р. в дію вступив новий Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який суттєво посилив відповідальність за такі дії. Розповідає про це  начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання первинної правової допомоги Першого львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ростислав Завада.

• Що вважають домашнім насильством?
• Домашнє насильство – будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного спрямування, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг із лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, зокрема й щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали в постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені щодо повнолітньої особи без її згоди або щодо дитини незалежно від її згоди або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, зокрема й вчинені щодо дитини або в її присутності.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня важкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

– Куди потрібно звернутися у випадку домашнього насильства?

• У випадку вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою (повідомленням) як до поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), закладів охорони здоров’я. Аби отримати захист, достатньо звернутися до будь-якого з цих органів. Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду зі заявою про видачу обмежувального припису щодо кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду – судовий збір не сплачується.

Також в Україні функціонує гаряча лінія протидії домашньому насильству – 116-123.

– Які спеціальні заходи можуть бути застосовані до кривдника?

– Терміновий заборонний припис. Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у випадку існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання – постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб. Припис залишити та перебувати в житлі разом із постраждалою особою не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.

Строк дії цих заборон – 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

Обмежувальний припис ( на строк від 1 до 6 міс.). Застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи (або її представника). Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду.

Однак судовий розгляд можуть здійснити і без виклику та кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи. Таким приписом людині може бути: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов’язання усунути перешкоди в користуванні майном; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто та через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

• При вчиненні домашнього насильства особу притягують до адміністративної чи кримінальної відповідальності?
• Власне відповідальність кривдника за вчинення домашнього насильства наразі передбачена лише у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства передбачає покарання у вигляді штрафу від 170 грн до 340 грн або громадських робіт на 30-40 годин або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року вже загрожує штрафом від 340 до 680 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин або адміністративним арештом до 15 діб.

Починаючи з  січня 2019 року почне діяти кримінальна відповідальність за вчинення систематичного домашнього насильства, що передбачатиме покарання у вигляді позбавлення волі до 2 років. Тож до того часу домашніх кривдників будуть притягати лише до адміністративної відповідальності та застосовувати спеціальні заходи через поліцію або суд.

Безкоштовні консультації з правових питань можна отримати в Першому львівському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Львів, вул. Г. Чупринки, 71 або за телефоном: (032)237-08-09.