Сьогодні, 17 жовтня, у Винники з Києва приїхала режисер міжнародної трилогії «Моє дитинство» Ірина Правило.

Короткометражні стрічки, які  сповнені глибинного філософського смислу, показали в санаторній школі-інтернаті, СЗШ № 29 і бібліотеці для дітей за ініціативи завідувача цієї бібліотеки Олександри Толоченко і Винниківської міської ради.

«Актори, які знялися в трилогії – звичайні люди, – розповіла Ірина Правило. – Проект створювався в трьох країнах – Україні, Грузії та Італії. Фільми різні, але в них є те, що їх єднає  – тема: становлення особистості за нелегких умов та обставин, звернення до найвищих людських цінностей, а також звернення до традицій».

Перша частина – фільм «Кров» («Позачасове») створений за мотивами автобіографічного оповідання грузинського письменника Нодара Думбадзе. Знімали його в Західній Грузії, в селі Хідіставі Чохатаурського району – на батьківщині грузинського письменника Нодара Думбадзе. Головного героя стрічки зіграв його двоюрідний онук Геронтій. Фільм чорно-білий. Він став першим кінопроектом Україна-Грузія, що був ініційований українською стороною за часи незалежності.

Друга частина –  за мотивами оповідання Степана Васильченка «Мужицький ангел» («Позавікове). Цю короткометражку зняли в Західній Україні, унікально поєднавши анімацію та кіно».

Саме ця, друга короткометражка, найбільше розчулила школярів. В анімаційній частині показано історію Мужицького ангела, який, допомагаючи дітям, забруднив свій одяг. Каючись, що забув своє призначення, став на колінця перед Богом. А звестися на ноги йому дозволяє історія з шестирічним хлопчиком Іванком, який  на Різдво чекає на диво. І його щира молитва до ангела з проханням дати йому «щербате» горнятко меду до куті, робить неймовірне. Хлопчик біжить додому з медом!

І завершує трилогію фільм «Мій університет» («Безмежне») за мотивами оповідання італійського письменника Ніно Палумбо.  14-річний Джованні намагається осягнути глибину безсмертного твору Данте Аліг’єрі «Божественна комедія». У бібліотеці він знаходить свого справжнього Вчителя, а бібліотека стає його справжнім університетом.

Трилогія визнана багатьма кінофестивалями, відзначена медалями (диплом «За виразну кінематографічну мову» Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», Гран-прі Міжнародного фестивалю православного кіно в Батумі St. Andrew cross (Грузія), медаль Президента Республіки Італія Джорджіо Наполітано «За внесок у розвиток кіномистецтва» (Італія).