«Колядує вся родина» – пісенний дарунок до Різдва відомого композитора-винниківчанина Олександра Албула. Збірка різдвяних пісень побачила світ у видавництві «ІВА» завдяки фінансовій підтримці Винниківської міської ради. Про нове видання та інші аспекти творчості Олександр Албул розповів «Винниківському Віснику».

• Пане Олександре, вітаємо вас із збіркою «Колядує вся родина». Текст різдвяних пісень і ноти до них – це важка праця. Скільки часу працювали над цим виданням?
• Минулого року на презентації різдвяного концерту вокального ансамблю «Вишиванка» нашої Школи мистецтв був присутнім міський голова Винник Володимир Квурт. Йому сподобалися пісні, які виконували дівчата. Тому мер запропонував зробити збірку різдвяних пісень, а міська рада допомогла її видати. Це було для мене поштовхом. Практично рік я витратив на оформлення пісень у супроводі фортепіано (текст і ноти), що присвячені радісному святу – Різдву Христовому.

У збірку увійшли «Коляда» (сл. Р. Вархол), «При святій гостині» (сл. З. Филипчук), «Колядує вся родина» (сл. З. Филипчук), «Прославляймо» (сл. Г. Кривута), «Святий вечір» (сл. З. Филипчук), «Доброго Різдва» (сл. З. Филипчук), «Христос народився» (сл. З. Филипчук), «Любов свята» (сл. Дана М.).

Вони написані в різний час, починаючи з кінця 90-х років. Навіть деякі й забув. Але колеги і вихованці нагадують. От одна викладачка каже: «Я в дитинстві співала вашу колядку». Я пригадав і знайшов цю пісню. Усі мої пісні – перевірені часом. «Коляду» співав хор «Трембіта» в Оперному театрі ще в 1989 році. А написав її спеціально до фестивалю «Різдвяні канікули».

• Більшість авторів спочатку пишуть книгу, а потім її «розкручують». А у вас навпаки – збірка щойно з’явилася, а пісні вже відомі.
• Так. Але я ніколи про це не думав. Просто писав пісні. І це добре, бо була можливість перевірити, як їх сприймає аудиторія. Важко написати клавір так, щоб ноти були середнього рівня, щоб не було дуже ускладнено. Але в цьому дійсно вже була потреба. Бо, коли ансамбль «Вишиванка» мав виступати в Ганновері, я мав їхати з ним. Але захворіла мама. Треба було мене замінити. Потрібні були ноти. І це стало проблемою, бо я мелодії знав напам’ять, а ноти були дещо потріпані, робили ксерокопії… Тому усі чекали виходу збірки із нотами.
• Ваша збірка – це різдвяні пісні. Чому не колядки?
•  Я свідомо не назвав їх колядками, а різдвяними піснями, бо вважаю, що колядки – це народні твори. А тут можу подавати своє бачення звучання пісні. А працюю я переважно з львівським поетом Зеновієм Филипчуком.
• Саме ваші дитячі пісні з З. Филипчуком мають по кілька мільйонів переглядів на Ютубі. До такого результату важко дотягнутися навіть багатьом розкрученим дорослим хітам. Рекордсмени – пісні «Апчих», «Котик», «Футбол» тощо.
• На відомі пісеньки, як-от «Апчих», «Гусачок», «Я маленька українка», «Де ти, півнику, блукав», «В мене є маленький братчик», «Котик спав у черевичку», яку виконала випускниця Школи мистецтв, а зараз студентка консерваторії Настя Бондаренко, коли їй було 5 років, та ще кілька зробив мультики дитячий телеканал. Так, справді, перегляди цих пісенних мультфільмів для наймолодших сягають кілька мільйонів.
• Ну от, мільйонні перегляди … А говорять, що дитяча пісня – неформат, у вас – практично кожна пісня – хіт. І діти їх із задоволенням виконують, бо швидко запам’ятовуються і легко співаються. Психологи стверджують, що популярну пісню для наймолодших може написати автор, який сам є дитиною. Що скажете на це?
• Мабуть, коли пишеш пісню, дійсно, мусиш бути в той час дитиною. В діточок не такий багатий словниковий запас, як у дорослих. Треба це враховувати і писати вірші не «замудрими» словами, а доступно та зрозуміло. Маю ще практичне пояснення. Я закінчив музпедучилище, де готували музичних керівників дитячих садочків і шкіл. Два роки я практикувався в дитсадку, звичайній школі та й добре вивчив, як працювати з дітками і якими мають бути для них пісні, яким має бути діапазон голосу та інші нюанси.
• А яка ваша найулюбленіша пісенька з усіх написаних?
• Мабуть, «Гусачок». Для мультика її заспівала дівчинка, якій 3,5 роки. Але всі пісні для мене улюблені та й написані блоками. От приніс Зеновій Филипчук блок віршиків, а я написав для них мелодії практично за тиждень. А потім вже робив оркестровки, підбирали дітей для їхнього виконання. Два роки пішло на те, щоб пісні «вийшли в люди». Писати пісні мені легко. Ті, які мені не подобаються, я не збираю.
• А як сприймаєте, коли діти виступають на різних конкурсах із піснями з дорослого репертуару?
• Негативно. Пісні мають відповідати вікові. Мене постійно просять написати пісні для різних свят для дитячого хору. Такого репертуару бракує.
• Хто з відомих артистів виконує ваші пісні?
• Гурт «Крайня хата», Оксана Білозір («Молитва»), Павло Зібров («Марина, Марина, любов моя єдина»), Інеса Братущик, Остап Стахів, Ігор Богдан… Переважно на радіо чи телебаченні не згадують авторів пісні, а тільки співака. Тому про тих, хто створив пісню, слухачі й не знають.
• Ви народилися й працюєте у Винниках. Яку школу закінчили?
• Із першого до сьомого класу я вчився в музичній школі-інтернаті імені Соломії Крушельницької у Львові. А з сьомого до восьмого – в СЗШ № 47. Після школи закінчив музпедучилище, а потім – музичну академію. У Винниках багато років працюю концертмейстером і викладачем вокалу у Львівській державній дитячій школі мистецтв №9.