Фентезі винниківчанки Ярини Каторож за підсумками року – у топ-5 сучасної української літератури

Фентезі винниківчанки Ярини Каторож за підсумками року – у топ-5 сучасної української літератури

Роман-фентезі «Альянс», що є продовженням роману «Стожар», винниківчанки, письменниці та художниці Ярини Каторож за підсумками 2018 року від «Видавничої групи КМ-Букс» увійшов у п’ятірку найкращих сучасних романів. Популярності книг Ярини сприяла активна літературна діяльність і популяризація власних творів. Ярино, яким був для тебе рік, що минає? Складним, але неймовірно цікавим. Для мене 2018 рік пройшов

Роман-фентезі «Альянс», що є продовженням роману «Стожар», винниківчанки, письменниці та художниці Ярини Каторож за підсумками 2018 року від «Видавничої групи КМ-Букс» увійшов у п’ятірку найкращих сучасних романів. Популярності книг Ярини сприяла активна літературна діяльність і популяризація власних творів.

  • Ярино, яким був для тебе рік, що минає?
  • Складним, але неймовірно цікавим. Для мене 2018 рік пройшов під прапором з великим написом «Мандри!». Так багато, як цього року, я ще ніколи не їздила. І це вперше, коли дев`яносто відсотків (якщо не більше) місць відвідала, прямуючи власне на книжкові заходи. Я люблю мандрувати, бачити нові місця та міста, знайомитись із людьми, мочити руки і ноги в нові річки та озера, прокидатись вперше в щоразу інших готелях чи хостелах.
  • Справді, гарний досвід. Що переважало – відпочинок чи робота?
  • Було б неправильно ідеалізувати свій досвід. Він виявився захопливим, та дуже непростим. Я їздила, тягаючи за собою ноутбук і виконуючи робочі замовлення в потягах і готелях серед ночі. Пишучи казна-де і потім вишуковуючи окремі нотатки на телефоні та по всіх можливих блокнотах. Згадуючи про квитки в останній момент і навіть забуваючи паперові варіанти вдома (добре, що є можливість тепер показувати електронні!), часто кудись запізнюючись, плутаючи адреси, імена і навіть обличчя. Навчилась ходити, маючи геть усе літо натерті ноги всім можливим взуттям; брати з собою такий мінімум речей, щоб плечам було хоч трохи легше. Ловити кайф від кави в паперовому стаканчику десь серед ночі чи рано-вранці на холодному вокзалі та від просто хороших людей поряд. Навчилась на кількох презентаціях в один день говорити про книги і те, що люблю, трохи (або й зовсім) по-різному, щоб не було нудно ні колегам, ні мені самій. І багатьом іншим речам, про які важко розповісти коротко.
  • Можеш виразити в цифровому еквіваленті ці подорожі за рік?
  • Якщо говорити про статистику, то я нарахувала понад двадцять міст і менших населених пунктів, які відвідала цього року з книжечками в торбинці. Близько п`ятнадцяти книжкових фестивалів та толок. Понад п`ятдесят особистих і спільних презентацій.

Географія пересувань охопила майже всю Україну: від Львівщини до Донеччини, від Чернігівщини до Миколаївщини. З обласних центрів побувала в Києві, Ужгороді, Івано-Франківську, Тернополі, Запоріжжі, Дніпрі, Миколаєві, Херсоні, Черкасах, Чернігові; деякі відвідала по кілька разів.

  • Були й літературні тури?
  • Так. Було два великих тури – влітку та восени. В липні та серпні ми спільно з іншими письменницями з різних куточків України їздили, виступаючи на семінарах для бібліотекарів, які організували Міністерство культури, Український центр культурних досліджень та Державна бібліотека України для юнацтва. Щотижня відвідували один або два обласні центри. Восени просто так склалось, що, починаючи з Форуму видавців у Львові, кожного тижня відбувався якийсь фестиваль і навіть доводилось обирати, тому що було таке, що запрошували на одні й ті самі дати в різні міста.
  • З 2015 року, коли ти отримала відзнаку на «Коронації слова», популярність твоїх книг постійно зростає. Що дає тобі літературна праця?
  • Я люблю писати і рада, що стала автором, в якого є вже певна аудиторія, що любить читати мої книги та слухати про них. Кожне місто, кожен фестиваль, кожна окрема бібліотека – це щось особливе. Не буває двох однакових подій, не буває схожих читачів. З усіх міст, містечок і сіл, де побувала, я взяла для себе щось дуже цінне. А тому невимовно вдячна усім організаторам, які запрошували та допомагали з проїздом-проживанням-харчуванням, «Видавничій групі КМ-Букс» за підтримку та кожному з читачів. Написання романів дає велику радість, але й можливість говорити про них та мати особисті зустрічі з читачами – це те, що тішить і мотивує не зупинятись.

Я дякую також друзям і особливо – своїй сім`ї. Тому що це насправді важко – любити і підтримувати людину, яка то й вдома не дуже буває, а коли є – то або з шаленим виразом обличчя доробляє постійні замовлення, або спить після приїзду, або пише, або – а це, мабуть, найгірше – вже знову кудись зібралась і не може знайти всього, що потрібно, бо ж потрібно в останню мить. Це так по фото здається, що взяла та й поїхала, випила десь кави, зустріла вечір біля Дніпра, написала короткий допис і все – легко та без зусиль. Насправді ж, за кожною такою мандрівкою стоїть команда людей, без любові яких я б не змогла здолати й невеликої частини тих кілометрів, які були цього року.

  • Із чим плануєш увійти в 2019-ий?
  • Щодо планів на 2019-й, то їх є кілька і всі доволі глобальні. Зараз працюю над завершальною частиною трилогії «Палімпсест». Дасть Бог – допишу, а тоді вже й буду планувати майбутні літературні справи. Хочу мандрувати навіть більше, ніж раніше, але також прагну навчитись більшій дисциплінованості та умінню поєднувати поїздки з роботою і саморозвитком так, аби ще й інколи відпочивати. Та, звичайно ж, писатиму і малюватиму далі. А читачів вітаю з Новим роком і Різдвом Христовим, бажаю втілювати найсміливіші плани, родинного затишку, здоров’я, миру та цікавих книжок.
visnyk
ADMINISTRATOR
PROFILE
Розмовляла Лариса КУБСЬКА

Дивіться також

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *

Cancel reply

Останні новини