Новорічно-різдвяні свята розпочинаються! Тяглість їх аж до Стрітеня. Стартом свят вважають прикрашання оселі деревцями ялини.

Історично склалося, що в нас, на Західній Україні, завжди встановлювали дідухів. Але новорічним трендом останніх років є «живі» ялинки в горщиках, композиції, створені власноруч чи штучні деревця. Не дивлячись на це, є багато прихильників зелених красунь, яких привозять із лісу.

Часто продають ялини, які зрубані незаконно. Які є юридичні нюанси при купівлі ялинки? На це запитання відповів начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання первинної правової допомоги Першого львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ростислав Завада:

– При купівлі ялинки варто звернути увагу на основні застереження.  Купувати ялинку потрібно лише в місцях, що визначені для законного продажу.  Просити у продавців представляти товарно-транспортні накладні. Дивитися, чи деревце має спеціальний чіп.

Дотримання таких правил унеможливить продаж незаконно заготовлених ялинок і створить передумови для припинення незаконної рубки лісових красунь для торгівлі в майбутньому.

Законодавством України встановлена  адміністративна та кримінальна відповідальність за незаконну порубку і пошкодження лісових дерев, а також незаконний продаж хвойних дерев. Зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено, що  незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальним кодексом України передбачено, що незаконне рубання дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий термін. Та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, карається обмеженням волі від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий термін.