16 квітня 1926 року в селі Нагірне на Рівненщині народився Борис Возницький.

Майбутній Герой України та лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка спочатку навчався в рідному селі. У роки Другої світової війни ще хлопчаком перебував у лавах УПА. Згодом потрапив до рук червоних партизанів, які передали його мобілізаційній команді Червоної армії. І тоді його було направлено в штрафний батальйон, де Борис Григорович лише чудом вижив. Адже йому довелося брати участь у кривавих боях, коли живими залишалося лише декілька осіб. І після кожного такого бою він також залишався жити.

А після війни доля закинула Бориса Григоровича у Винники. Тут йому довелося працювати на трьох роботах, щоб прогодувати свою сім‘ю. У Винниках Борис Возницький викладав малювання та вів два гуртки – краєзнавчий і туристичний.

У Винниках він разом із своїми учнями збирав старовинні речі, мандруючи найближчими селами. У винниківському лісі він виявив і розкопав два кельтські поселення.

Згодом Борис Возницький очолить Львівську галерею мистецтв. І працюватиме на цій посаді майже 60 років!

Для України він врятує й відбудує з руїн Олеський, Золочівський та Підгорецький замки. Відкриє світові геніальні роботи Пінзеля й підготує виставку його творів у Луврі (Париж, Франція).

Життя Бориса Григоровича Возницького завершилося трагічно 23 травня 2012 року.

Перебуваючи за кермом службового автомобіля, він потрапив в аварію й загинув. Трагедія трапилася на автотрасі Львів – Тернопіль, поміж селами Куровичі та Печенія.

Фото: Zhovkva-zamok.do.am