Суспільний виноградник Винник поповнився лозою з Білорусі

Суспільний виноградник Винник поповнився лозою з Білорусі

Нещодавно у редакцію «Винниківського Вісника» завітав Роман Вовк, який народився у Винниках, але все своє свідоме життя прожив за межами нашого міста та України. Зараз пан Роман проживає в Білорусі, в місті Брест. Там  на нього чекають дружина Люда, дві доньки із зятями, внуки. Що привело Вас у Винники цього разу? У мене тут частина

Нещодавно у редакцію «Винниківського Вісника» завітав Роман Вовк, який народився у Винниках, але все своє свідоме життя прожив за межами нашого міста та України. Зараз пан Роман проживає в Білорусі, в місті Брест. Там  на нього чекають дружина Люда, дві доньки із зятями, внуки.

  • Що привело Вас у Винники цього разу?
  • У мене тут частина будинку на вулиці Івана Франка. Змушений приглянути за своїм господарством після смерті матері, вона померла у 2013 році. Саме тут я народився (15.06.1946 року) й виріс. Закінчив вісім класів школи №47, дев‘ятий і десятий класи закінчував уже в СЗШ №29. Після цього закінчив Львівський політехнічний інститут у 1970 році. За освітою я інженер-будівельник. Отримав направлення за розподілом у Росію, в місто Ульяновськ (тепер Самара). Відпрацював там шість років, отримав квартиру. Знайшов там і свою другу половинку – дружину Люду, яка також приїхала туди після закінчення інституту. Вона в мене архітектор. Саме мені випало приймати «новобранців», які прибули в Ульяновськ за розподілом. Моє прізвище Вовк, а її дівоче прізвище Волкова, вона родом із Бреста. Ось так і познайомилися, згодом одружилися. А наше весілля було в Бресті. Я мріяв здійснити обмін квартири й повернутися до Львова. Але такого варіанту не було. Та якось виник варіант обміну квартирами з Брестом. І ми вирішили перебратися до рідні моєї дружини. Там я працював на керівних посадах, об‘їздив весь світ і весь колишній СРСР у службових справах. Хоча я вже давно на пенсії, але ще працюю. Згадавши про своє й прізвище своє дружини, розповім про ще один курйоз, пов‘язаний із нашими прізвищами. У радянський період на центральному телебаченні працювала диктором Ангеліна Вовк. Моя робота була пов‘язана з постійними відрядженнями, а в готелях завжди бракувало місць. Коли я поселявся, то мене завжди запитували, чи не в родинних ми стосунках із п. Ангеліною. Я казав, що так і завжди отримував готельний номер. Люди знали її в усіх найвіддаленіших куточка колишнього СРСР і шанували її. А я цим, звичайно жартома, користався й мав із цього перевагу.
  • Чи не плануєте повернутися додому назавжди?
  • Звичайно, такі мрії є. Але ж там сім‘я, рідні. Хотілося б повернутися, але й там зріднився з усіма. Тому важко дати конкретну відповідь на ваше запитання. Колись бував удома один раз на квартал. Коли мама отримала перелом, то відвідував її щомісяця. Зараз буваю тут менше. До речі, до Бреста звідси не так і далеко – всього 330 кілометрів. Зараз я приїхав сюди власним автомобілем.
  • Чи не роблять вам шкоди у вашу відсутність?
  • Одразу ж після смерті матері у мій будинок залізли злодії й викрали все найцінніше. На жаль, мене тоді не було. А після того, як промайнуло багато часу, не було сенсу звертатися в поліцію.
  • Чи знають про наше місто в Білорусі?
  • Знають. У нас там є відомі люди, які займаються вирощуванням винограду. І вони знають про Винники завдяки тому, що наше місто славиться цією культурою. До речі, я привіз із Бреста паростки трьох сортів тамтешнього винограду й з дозволу керівництва місцевого музею посадив їх на суспільному винограднику. Навіть перебуваючи за межами України, я завжди цікавлюся подіями на батьківщині й у наших Винниках. І з вашого видання дізнався про суспільний виноградник у Винниках. Вирішив долучитися до цієї потрібної акції, тому й привіз сюди три сорти винограду.
  • Якою мовою ви розмовляєте у Білорусі?
  • Там усі розмовляють російською, моя дружина – росіянка. Я все свідоме життя прожив у Росії та Білорусі, але рідної української мови не забуду ніколи. В рідній Україні розмовляю українською.
1 comment
visnyk
ADMINISTRATOR
PROFILE
Володимир ГАВРИЛІВ

Дивіться також

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *

Cancel reply

1 Comment

  • Роман
    22.07.2019, 12:14

    Пане Володимиру!
    Велике Дякую за Публікацію!
    Я покірний слуга "Винниківського Вісника".
    З давніх часів моя Мама виписувала газету "Винниківський Вісник"! Я, буваючи в Винниках, разом з нею, перечитували Вашу газету. Ідучи до дому (в Брест), брав газети с собою в дорогу.
    Тепер завжди буду читати "Винниківський Вісник" в Інтернеті.
    Я, як колись, так і тепер був і буду в курсі справ моїх рідних Винник.
    Маленькі уточнення про замітку:
    – Ульяновськ – стара назва Симбірськ.
    – Моя дружина Людмила – громадянка Білорусі.
    В цьому році – 30 вересня в нас з дружиною виповниться 45 років суспільного життя!
    Ще раз – Велике Дякую!

    Винниківчанин Роман Вовк.

    REPLY

Останні новини