Магічна сила скла: у Львові створено Центр вітражного мистецтва

Магічна сила скла: у Львові створено Центр вітражного мистецтва

ДНЗ «Львівське ВПХУ» отримало грант від Українського культурного фонду на діяльність щодо збереження та розвитку культурної спадщини українського вітражу. Відродження та популяризація Львівської школи вітражного мистецтва Проект, що діятиме з 8 серпня до 8 листопада,  є продовженням багатолітньої праці щодо відродження та популяризації Львівської школи вітражного мистецтва, адже саме Львів здавна був центром вітражного мистецтва

ДНЗ «Львівське ВПХУ» отримало грант від Українського культурного фонду на діяльність щодо збереження та розвитку культурної спадщини українського вітражу.

Відродження та популяризація Львівської школи вітражного мистецтва

Проект, що діятиме з 8 серпня до 8 листопада,  є продовженням багатолітньої праці щодо відродження та популяризації Львівської школи вітражного мистецтва, адже саме Львів здавна був центром вітражного мистецтва на Західній Україні. Вітраж був і залишається невід’ємною органічною частиною всього мистецького середовища. Його мета – удосконалення професійної підготовки відповідно до вимог сьогодення, модернізації обладнання існуючої бази підготовки, впровадження сучасних технологій і матеріалів.

Над проектом працюють Катерина Криворучко (директор ДНЗ «Львівське ВПХУ») – керівник проекту, Ігор Голуб (викладач ДНЗ «Львівське ВПХУ») – координатор проекту, Христина Семанів (майстер в/н ДНЗ «Львівське ВПХУ») – креативний менеджер, Михайло Копельчак (директор ВСП ННЦ НПУ ім. М.П. Драгоманова) – експерт моніторингу проекту, Тетяна Якимович (викладач ВСП ННЦ НПУ ім. М.П. Драгоманова) – експерт моніторингу проекту, Олена Погребняк (викладач ДНЗ «Львівське ВПХУ») – наставник допрофесійної підготовки учнів, Оксана Дуфанець (викладач ДНЗ «Львівське ВПХУ») – наставник допрофесійної підготовки учнів, Галина Гринишин (майстер в/н ДНЗ «Львівське ВПХУ») – наставник допрофесійної підготовки учнів.

«Будь-яка проектна діяльність неможлива без розуміння матеріалів, технологічних процесів і практичних навичок, – розповів координатор проекту Ігор Голуб. – Нашим завданням є часткова підготовка кадрів вітражників, для залучення їх до збереження мистецької спадщини Західного регіону та поширення набутого досвіду у мистецьких закладах України. Серйозна робота з підготовки робітничих кадрів проводиться, але не налагоджений тісний зв’язок між усіма ланками запропонованої поетапної освіти, яка приносить позитивні результати в багатьох країнах світу. Львівська школа вітражного мистецтва може стати центром передачі досвіду збереження мистецького надбання і створення сучасних творів на національному рівні».

Сторінками історії підготовки майстрів із вітражу

Львів здавна славився своїми зразками вітражного мистецтва, проте більшість вітражів була виконана і маркована у майстернях Західної Європи: Краківський заклад вітражів і мозаїк Желенського, фірмою «Тірольський вітраж» тощо. Ці відомі підприємства були лише виконавцями, що виготовляли вітражі за авторськими картонами знаних художників. Особливе місце заслуговує Петро Холодний-старший, вітражі якого для Успенської церкви у Львові – унікальна сторінка в історії українського вітражництва. Його вітражі – це приклад трансформації західно-європейського мистецтва на українському ґрунті, яке набуло неповторних національних рис.


Немає даних про існування навчальних закладів по підготовці вітражників – виконавців на території сучасної України.
Тому у 1979 році групою ентузіастів було організовано першу навчальну групу вітражників на базі будівельного училища №12. Майстром виробничого навчання у них був Юрій Павельчук, який разом зі своїм одногрупником з кафедри скла ЛДІПДМ Олександром Личком, заснували вітражний напрям в училищі.
Основою для навчання груп учнів був навчальний план і програма для підготовки кваліфікованих робітників у середніх і професійно-технічних училищах, які були видані у Москві у 1977 р. Термін навчання учнів складав 3 роки. Входження викладання професійних дисциплін вітражника в коло професій училища виявилось складним. Однак захоплюючий магнетизм скла сприяв розширенню творчого діапазону колективу ентузіастів по створенню в україні школи скла, яка стала з’єднуючою ланкою між Вищою школою та сферою виробництва.

Це був експеримент, певна спроба, яка досягла успіху. Цей напрям у Львівському вищому професійному художньому училищі існує й досі. На теренах тодішнього Радянського Союзу це була унікальна професія і навчатись приїжджали учні з усіх республік.
Серед технік, які використовувались в 90-х рр., були класичний вітраж на свинцевій основі, клеєний вітраж, холодна обробка скла, розпис скла силікатними фарбами.
З працевлаштуванням у випускників проблем не було, вони залучались до реставраційних робіт, виконання творів декоративного мистецтва, послуг для населення.

Особливої уваги заслуговує тісна співпраця з тоді існуючими підприємствами: склозавод «Райдуга», Львівський скло дзеркальний завод, Львівська кераміко-скульптурна фабрика, Львівський керамічний завод, Бережанський склозавод, Пісочанський склозавод. Учні працювали над створенням і декоруванням виробів.

В майстернях навчального закладу був створений експериментальний цех по розпису скляної продукції, який надалі переформувався у цех малої склопластики.

Із 2000-х рр. в навчальному закладі відбуваються продуктивні зміни, пов’язані з приходом нового директора – Катерини Криворучко. Відбувається поповнення викладацького складу колишніми випускниками училища, а відтак відділу скла Львівської академії мистецтв: Бікетов В. О., Ковальский Т. А., Литвинюк О. А., Журило О. Я. та інші. Був реалізований чіткий курс на стандарти деяких професій у Західній Європі і адаптація їх на базі навчального закладу.

Тоді ж була розпочата робота по соціально-трудовій реабілітації та інтеграції у суспільство людей з обмеженими можливостями. Щороку у навчальний заклад приходять учні, які не чують, здобувати професію вітражника. Учнівські роботи постійно експонуються на різноманітних мистецьких виставках, зокрема в Українському Домі в м.Києві та музеях м. Львова.

У 2004 р. командою викладачів і методистів, серед яких були Криворучко К. В., Погребняк О. С. і Дуфанець О. О., був розроблений перший державний стандарт для вітражника. Протягом декількох років Держстандарт апробовувався на базі нашого і інших навчальних закладів України. В 2014 році він був удосконалений і доповнений.

Львів здавна славився своїми зразками вітражного мистецтва, проте більшість вітражів була виконана і маркована у майстернях Західної Європи: Краківський заклад вітражів і мозаїк Желенського, фірмою «Тірольський вітраж» тощо. Ці відомі підприємства були лише виконавцями, що виготовляли вітражі за авторськими картонами знаних художників. Особливе місце заслуговує Петро Холодний-старший, вітражі якого для Успенської церкви у Львові – унікальна сторінка в історії українського вітражництва. Його вітражі – це приклад трансформації західно-європейського мистецтва на українському ґрунті, яке набуло неповторних національних рис.


Немає даних про існування навчальних закладів по підготовці вітражників – виконавців на території сучасної України.
Тому у 1979 році групою ентузіастів було організовано першу навчальну групу вітражників на базі будівельного училища №12.  Майстром виробничого навчання у них був Юрій Павельчук, який разом зі своїм одногрупником з кафедри скла ЛДІПДМ Олександром Личком, заснували вітражний напрям в училищі.
Основою для навчання груп учнів був навчальний план і програма для підготовки кваліфікованих робітників у середніх і професійно-технічних училищах, які були видані у Москві у 1977 р. Термін навчання учнів складав 3 роки. Входження викладання професійних дисциплін вітражника в коло професій училища виявилось складним. Однак захоплюючий магнетизм скла сприяв розширенню творчого діапазону колективу ентузіастів по створенню в україні школи скла, яка стала з’єднуючою ланкою між Вищою школою та сферою виробництва.

Які заходи заплановані для реалізації проекту

Проект “Створення центру вітражного мистецтва на базі ДНЗ “Львівське ВПХУ” для збереження та розвитку культурної спадщини українського вітражу” полягає в удосконаленні та поширенні досвіду, який існує понад 35 років. Напрямів діяльноісті чимало. Зокрема – освоєння досвіду вітчизняних та зарубіжних вітражних шкіл, напрацювань видатних художників-вітражистів; надання класичним вітражним технологіям сучасного звучання і використання в інтер’єрі та екстер’єрі, поєднання з іншими творами монументального та декоративно-прикладного мистецтва (метал, дерево, кераміка, гіпсокартонні конструкції тощо); створення школи скла на основі поетапного навчання: допрофесійна (гурткова) підготовка дітей шкільного віку.

26-27 вересня відбулася дводенна конференція у Центрі вітражного мистецтва на базі ДНЗ «Львівське ВПХУ» за участі відомих мистецтвознавців, викладачів дизайну, митців, які працюють зі склом, науковців і педагогів.

За інформацією науковця та дослідника Ірини Гах, «це перша не лише у Львові, а й у Західному регіоні конференція, присвячена виключно вітражному мистецтву. Це єдина і перша конференція в Україні, де вітраж постає як культурне надбання нації».

Другий день роботи конференції був присвячений практичній частині. Учасники проекту провели пленарне засідання Центру вітражного мистецтва, де заслухали доповіді: «Пріоритетні напрями діяльності Центру вітражного мистецтва» (Ігор Голуб, координатор), «Особливості виховання естетичного розвитку учнів допрофесійної підготовки» (Христина Семанів, креативний менеджер), «Навчально-методичні основи гуртка вітражного мистецтва» (Олена Погребняк, наставник допрофесійної підготовки), «Внутрішній моніторинг та якісні показники виконання програми допрофесійної підготовки вітражного мистецтва» (Михайло Копельчак, Тетяна Якимович, експерти моніторингу проекту).

Також провели практичний семінар на тему: «Формування компетентностей та кваліфікованої підготовки випускників художніх професій» (залучені до обговорення учасники проекту, роботодавці, педагогічні працівники) та майстер-класи «Розпис по склу вітражними фарбами та лаками» (Погребняк О.С.), «Орнаментальні композиції на основі клеєного вітражу» (Дуфанець О.О.), «Холодна обробка скла: технологія гравіювання – нанесення графічних малюнків» (Гринишин Г.В.)

Відбулася презентація сайту Центру вітражного мистецтва. У рамках проекту буде здійснюватися і впроваджуватися система допрофесійної підготовки, яка розрахована на цільову аудиторію учнів 8-9 кл., для поширення досвіду і допомогу майбутнім абітурієнтам Львова та області обрати професію вітражника. Під час навчання прпонують повний екскурс від історичних аспектів вітражу на території Західної України, розказують в чому його автентичність і яка складова Європейського мистецтва. Введення вітражних елементів у дизайні інтер’єру, в проектуванні виробів, у сакральному мистецтві та сувенірній продукції. Усі заходи та поетапність проходження навчання висвітлюватимуть на сайті.

visnyk
ADMINISTRATOR
PROFILE
Ростислав КУБСЬКИЙ

Дивіться також

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *

Cancel reply

Останні новини