У вівторок, 12 листопада, виповнилося б 90 років легендарному українському дисиденту, політв‘язню Кремля, поету та правдоборцю Зеновію Красівському.

Ще підлітком Зеновій Красівський потрапив під безжальні репресії московських окупантів, які вдруге прийшли на нашу землю й кров‘ю,  убивствами, терором і депортаціями утверджували свою владу. Разом із родиною ще підлітка Зеновія Красівського запроторили у вагон і відправили у Казахстан. Та підліток і не думав коритися сталіністам – дорогою він утік з-під варти й повернувся на рідну землю. І з цього часу йому довелося перебувати на нелегальному становищі, переховуватися від лютих і кровожерливих московських катів. Життя цієї молодої людини було зруйновано московським режимом, ще не почавшись. Але він був лише одним із десятків мільйонів невинних жертв дикої й ненажерливої Московії, яка таким чином знищила в минулому столітті близько двадцяти мільйонів українців (на жаль, багато з нас зараз не пам‘ятають цього або вдають, що не пам‘ятають, підігруючи путіну та його посіпакам).

Під час однієї з численних облав Зеновій Красівський таки потрапив у руки московитам (це був 1949 рік) і почалося його ще більш стражденне й мученицьке життя в московських тюрмах і катівнях. З невеликими перервами поза межею концтаборів (хоча весь СРСР був концтабором), але під наглядом сексотів, він був знову заарештований у 1958, 1967 і 1980 роках, провівши в московській неволі (не скоївши жодного злочину) десятки років (його навіть запроторили у психіатричну лікарню-в‘язницю, яку московити використовували проти інтелігентів в останні роки існування радянської тюрми народів).

Цікаво, що декілька років Зеновій Красівський переховувався у Винниках – на теперішній вулиці Богдана Хмельницького. Родина Йосифів дала прихисток українському патріоту, ризикуючи власним життям, бо московити за переховування підпільників, не задумуючись,  розстрілювали наших людей.

Знаємо, що під копицею сіна для Зеновія Красівського викопали землянку й він у ній переховувався. До речі, затримали його не у Винниках, а в іншому місці. Проте, існує підозра, що його хтось видав (ще й зараз живуть люди, які, можливо, знають про все це, але з різних причин мовчать).

Та як би там не було, а Зеновій Красівський дочекався незалежності України. Він ще брав участь у протесті в Москві за легалізацію УГКЦ. Також Зеновій Красівський є автором декількох збірок поезій («Месник», «Невольницькі плачі»), роману «Байда».

У вівторок, 12 листопада, ЛОДА було організовано вечір-пам‘ять, який присвятили Зеновію Красівському. Цей захід відбувся у приміщенні музею «Тюрма на Лонцького» у Львові.

Зеновій Крсасівський народився 12 листопада 1929 року в селі Витвиця (Івано-Франківщина)  – помер 20 вересня 1990 року (Моршин, Львівщина).