У неділю, 20 вересня, у Винниках відбулася акція «Виселені у світи», яку організували Винниківська міська рада, Історико-краєзнавчий музей м. Винники, ЛРСКТ «Надсяння», Винниківський осередок «Об’єднання товариств депортованих українців із Закерзоння» за підтримки представників групи «Право і солідарність» Юрія Ломаги та Олександра Сироїда.

Цього дня відбулося чимало заходів – Віче пам’яті, відкриття тематичної виставки, виступи народного хору «Воскресіння» та дуету бандуристок Вікторії Гамер та Юлії Когут-Калинюк, а також  уперше погасили марку, присвячену Закерзонню.

Благословили віче священники церков м. Винники о. Петро Паньків, о. Василь Петрик, о. Володимир Климюк.

«Нашу акцію пам’яті у Винниках вважаю дуже важливою, – зазначив правник Юрій Ломага. –  У вересні 2020 року виповнилося 76 років від трагічних для українців подій, наслідки яких ми відчуваємо і сьогодні, –  початку депортації зі споконвічних земель – Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини. Ці дії комуністичних режимів СРСР і Польщі потребують правової оцінки, оскільки були примусовими і супроводжувалися терором, знущанням над мирним населенням, обмежували їх політичні, соціальні, економічні та культурні права. Сімсот тисяч українців були вирвані зі своїх споконвічних земель і вивезені у невідоме за мову і віру».

Присутні мали змогу послухати розповіді людей, які пережили депортацію, дізнатися факти про ті сумні події з уст людей, які пам’ятають про насильницьку акцію.

Для винниківчан згадки про депортацію не сухі слова. Адже орієнтовно 60 % населення є переселенцями або з родин переселенців, яких доля закинула в наше мальовниче містечко.

«У Винниках ми об’єдналися біллю, пам’яттю, переживанням за майбутнє, – розповів міський голова Винник Володимир Квурт. – За майбутнє країни, свого міста, кожної родини. Чому на долю українців випадають такі страшні випробування? За що в один день людей примусили покинути власні домівки і йти в невідомість? За те, що любили власну мову, співали пісні, виховували дітей, шанували могили прадідів, проливали піт і кров, обробляючи землю? Чому історія постійно нагадує нам власні помилки? Наше місто намагається зберегти пам’ять, зберегти кожну хорошу ініціативу. Час вимагає у нас об’єднатися».

Розповіли про своє бачення депортації заступник міського голови Винник Богдан Шустер, директор Історико-краєзнавчого музею м. Винники Ігор Тимець, голова Об’єднання товариств депортованих «Закерзоння» Володимир Середа, голова товариства «Надсяння» Соломія  Риботицька, голова товариства «Любачівщина» Богдан Парадовський.

Більше фото ТУТ.