Яким чином містяни можуть впливати на прийняття рішень і щоденно розвивати своє місто? Чи дієвими є громадські слухання? Про це розповів політолог, учасник об’єднання «Право і солідарність» Олександр Сироїд: – Якщо аналізувати взаємодію, вплив громади на владу, то потрібно розглядати їх щодо бюджету участі. Громади отримали можливість впливу на формування витрат одного відсотка бюджету розвитку.
Яким чином містяни можуть впливати на прийняття рішень і щоденно розвивати своє місто? Чи дієвими є громадські слухання? Про це розповів політолог, учасник об’єднання «Право і солідарність» Олександр Сироїд:
– Якщо аналізувати взаємодію, вплив громади на владу, то потрібно розглядати їх щодо бюджету участі. Громади отримали можливість впливу на формування витрат одного відсотка бюджету розвитку.
На жаль, протягом останніх двадцяти років велика частина соціальної, освітянської, медичної галузей не були належно профінансовані. Завдяки бюджету участі, наприклад, освітяни намагалися покращити матеріальне забезпечення своїх закладів – проводили заміну вікон, облаштовували спортивні майданчики тощо. Медичні заклади за такими програмами старалися придбати життєво необхідні медичні апарати, різне медичне обладнання.
Проєкти, якими займається Львівська обласна рада, також вважаю великим плюсом, оскільки малі громади окремих територіальних одиниць, які знаходяться поза межами Львова, можуть встановити дитячі майданчики, влаштовувати освітлення на вулицях, закупити медичне обладнання в школи та багато іншого.
Те, що один відсоток від бюджету розвитку потрапляє в бюджет участі, – це мала цифра, і вона повинна збільшуватися. Адже весь бюджет – це кошти платників податків. Кількість поданих проєктів говорить про те, що громада хоче і потребує позитивних змін і готова максимально сприяти залученню цих коштів.
Громадські слухання потрібно розглядати як регулювання містобудівної діяльності. Вони є одним із елементів для отримання дозвільних документів. Протягом останнього часу через розповсюдження коронавірусної інфекції проведення громадських слухань знівельовано. Це привело до того, що громада просто виключена з процесу прийняття рішень.
Громада сама часто стає ініціатором громадських рішень щодо тих чи інших незаконних забудов, облаштування парків тощо. І тут велику роль має відігравати саме ініціатива мешканців.
Саме суспільство дуже швидко переорієнтувалося і зрозуміло основні переваги громадських слухань і іноді ефективно не дозволяє будувати чи відчужувати об’єкти інфраструктури. На жаль, згідно з законом, громадські слухання не є остаточною інстанцією у прийнятті того чи іншого рішення, бо це – дорадчий орган.
Коли громаду не чують, вона вдається до категоричних методів, як-от мітинги, пікети, перекриття доріг, блокування інституцій виконавчої влади. Ці дії змушують владу задуматися.










Залишити коментар
Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *