У Винниках стає все менше й менше старих будинків. Лише подеколи можна побачити глиняні хатки, в яких жили мешканці Винник десятки або ж навіть сотні років тому.

І сьогодні, восьмого грудня, робітники розвалили ще один старий будиночок із глини, який стояв на розі вулиць Івана Франка та Коперника.

Зараз уже мало хто пам‘ятає, якою трагічною була доля перших власників цієї хатинки.

Про це журналістам «Винниківського Вісника» розповів старожил нашого міста Мирослав Тичка (1934 року народження), який мешкає саме навпроти.

Зі слів пана Мирослава Тички знаємо, що землю, на якій  зараз він мешкає разом із сім‘єю, у місцевого єврея-землевласника Гребля придбав його дідусь після свого одруження.

Пан Мирослав Тичка розповів, що землевласник Гребль мав великий шмат винниківської території в низинній частині міста. Але з різних причин (мабуть,  з економічних) був змушений її розпродати частинами. Ось одним із покупців і став дідусь Мирослава Тички.

Згодом, коли розгорілася радянсько-німецька війна й гітлерівці окупували Винники,  всю родину Гребля було знищено.

«Одного вечора до мого батька завітав наш сусід Гребль, який із родиною мешкав неподалік і дуже бідкався, – мовить пан Мирослав Тичка. – Він усе думав-гадав про те, що ж буде далі з усіма нами, мешканцями Винник, під час війни. А зранку ми почули страшний лемент пана Гребля й його рідних. З‘ясувалося, що німці підігнали автомашину й вивезли в невідомому напрямку  Гребля з дружиною, його доньку й зятя. Більше ніколи ми їх не бачили. Згодом люди розповіли, що винниківських євреїв було страчено неподалік Львова (в лісовому масиві навпроти  дріжджового заводу). А їхні тіла на місці страти було спалено. Запах спалених людських тіл вітер доносив аж до Винник».

Ще вчора будинок Гребля, хоча й вже без даху, стояв (див. фото). А сьогодні там уже готують місце під якусь новобудову.