15 січня 1941 році московські окупанти розпочали у Львові жахливу розправу над молодими українськими патріотами, які хотіли жити у вільній Україні.

Жахливий сталінський режим, який щойно запанував на Західній Україні, взявся жорстоко винищувати все українське.

Саме 15 січня 1941 року московські душогуби розпочали процес на свідомими українськими патріотами. Їх тоді було 59 (22 жінки й дівчата та 37 чоловіків).

Зрештою, 42 особи отримали за любов до України від московських катів розстріл. Ще 17 людей було засуджено до 10 років радянських концтаборів.

Серед засуджених до розстрілу була й мешканка Винник – Наталя Винник (1920 – 1944).

Проте, 15 березня її вирок було замінено на 10 років московських концтаборів.

Улітку цього ж року, коли вже тривала Друга світова війна, Наталя Винник перебувала у в‘язниці міста Бердичів. Під час панічної втечі більшовиків від німців усіх в‘язнів московські кати вбивали. І тоді Наталі Винник разом зі ще декількома в‘язнями пощастило втекти.

Вона продовжувала боротьбу за Україну вже проти німецьких окупантів. У Києві вороги таки заарештували мужню патріотку України та вбили. Знаємо, що Наталя Винник, як членкиня ОУН, була розстріляна в Бабиному Яру, що неподалік Києва, 9 лютого 1944 року.

Вона дуже любила Україну, свій народ, свою землю. І двічі була за це засуджена на смерть. Уперше московськими катами в 1941 році, а вдруге вже німецькими зайдами в 1944 році.

Тому не нарікаймо на сьогодення, а розбудовуймо рідну Українську державу. Бо хто не любить своєї держави – буде змушений любити чужу. Але вороги навчатимуть «любові» до себе за допомогою нелюдських катувань, страт, грабежів. Не чекаймо він них хоча б краплини милосердя. Вони без жодних вагань знову влаштують українцям і Голодомор, і депортації, і Чорнобиль, і розкуркулення…

Пам‘ятаймо, що всі окупанти на нашій землі творили лише зло. Тому не піддаваймося на пропаганду чужинців, а маймо власну голову на плечах. Цінуймо Україну, не зрадьмо свій народ.

Також нагадаємо читачам, що фашисти у Бабину Яру стратили ще одного нашого земляка – Зенона Домазара, який боровся за Україну в лавах ОУН-УПА.