Восьмого травня 2021 року на 81 році пішла з життя велика українка, педагог, письменниця, поетеса, композитор, громадська діячка Марія Антошко-Прокопець.

За значний особистий внесок у державне будівництво, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю у 2019 пані Марію Прокопець нагородили орденом III ступеня ім. княгині Ольги, а також – педагогічною премією ім. Степана Дубравського. Є лауреатом І премії літературного конкурсу ім. Мирона Утриска. Почесна громадянка Хирова.

Жінка народилася в Хирові в 1940 р. Із 1946 року жила у Винниках. У нашому місті закінчила школу. Після навчання в педучилищі поїхала працювати до Хирова на Старосамбірщині, де народилася. Працювала й навчалася на філологічному факультеті Дрогобицького педінституту.

Вона першою в 1995 році в документальному виданні «Саліна» розповіла страшну правду про трагедію українців, вчинену жорстокістю енкаведистами окупаційної Московії.

У творчому доробку письменниці популярні поетичні та прозові книги: «Саліна» (1995), «Я до серця вашого іду» (1997), «Відлуння у вічність» (2005), «Терниста дорога любові» (2007), «В обіймах дня» (2008), «Небо не мовчатиме» (2010), «Слово про Нижанковичі» (2011).

Поетеса видала чимало творів для дітей, зокрема – «На Великоднім рушничку» (1998), «Мандрівна абетка»  (2000), «Писанка щастя» (2002), «Трьох синочків весна має» (2004), «Незвичайний подарунок» (2006) тощо.