Технології лікування ран дуже сильно змінились останнім часом і стали набагато ефективнішими та прогресивнішими. Сьогодні хірурги використовують новітні пов’язки на основі гідроколоїдів, антисептики з широким спектром антибактеріальної дії та різноманітні техніки хірургічного оброблення. При цьому досить актуальними в рутинній практиці залишаються й класичні методи, такі як оброблення інфікованих ран порошком Ксероформ. Гідроколоїдні пов’язки Наразі цей
Технології лікування ран дуже сильно змінились останнім часом і стали набагато ефективнішими та прогресивнішими. Сьогодні хірурги використовують новітні пов’язки на основі гідроколоїдів, антисептики з широким спектром антибактеріальної дії та різноманітні техніки хірургічного оброблення. При цьому досить актуальними в рутинній практиці залишаються й класичні методи, такі як оброблення інфікованих ран порошком Ксероформ. 
Гідроколоїдні пов’язки
Наразі цей метод лікування рани вважається найбільш ефективним завдяки особливим властивостям гідроколоїду. Останній в рані виконує наступні функції:
- вбирає ексудат;
- підсушує рану;
- створює сприятливе середовище для загоювання;
- пришвидшує гранулювання та епітелізацію.
Гідроколоїдні пов’язки використовують для лікування різних типів ран, але найбільш ефективні вони для загоєння:
- трофічних виразок;
- пролежнів;
- опікових уражень;
- діабетичних виразок;
- післяопераційних ран.
Цей вид пов’язок дуже простий і зручний у використанні. Пов’язку накладають на чисту раневу поверхню та залишають на 3–5 днів. Тривалість залежатиме від кількості ексудату, який виробляє рана — що його більше, то скоріше потрібно буде змінити пов’язку. Для гідроколоїдних пов’язок є й низка протипоказань:
- інфіковані рани;
- глибокі опіки 3 ступеню та більше;
- рани, що кровоточать.

Роль антисептиків у лікуванні ран
Оскільки використання гідрогелевих пов’язок неможливе в разі інфікування рани, то використовують альтернативні варіанти — оброблення рани антисептиками. Відомо дуже багато антисептичних засобів, що випускаються в різних лікарських формах:
- розчинах;
- спреях;
- мазях і кремах;
- порошках для присипки.
Так, наприклад, Ксероформ належить до порошкових антисептиків. Його в чистому вигляді наносять на рану й залишають на певний час. Основні його властивості:
- вбирає вологу та підсушує рану;
- проявляє бактерицидну дію;
- створює захисну плівку, що захищає від подальшого інфікування;
- дезодорує рану — усуває неприємний запах.
Випускається він у флаконах із дозувальним пристроєм, що значно спрощує його застосування. Також, крім Ксероформу, у клінічній практиці використовують такі антисептики:
- хлоргексидин — розчин, який застосовують для промивання ран та їх оброблення від інфекції;
- бетадин — йодовмісний розчин, що не спричиняє печіння в рані під час оброблення;
- перекис водню — гарно очищує рану, дезодорує та чинить антисептичну дію;
- мірамістин — антисептик, який широко використовують в гінекології та хірургії;
- борна кислота — має антисептичний вплив, проте використовується не так часто.
Лікування ран — це складний процес, що потребує постійного нагляду лікарів і середнього медичного персоналу. Тому не займайтеся самолікуванням, а звертайтеся за медичною допомогою до фахівців.












Залишити коментар
Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *