«Часи змінюються, діти дорослішають, бажання зявляється або гасне , а хор «Оберіг» завжди залишається незмінним», – розповідає Олена Грицько-винниківчанка, яка більшу частину свого життя присвятила хоровому мистецтву.Ще з семи років вона плекала мрію стати диригенткою та цілеспрямовано обрала цей шлях у майбутньому.Сьогодні Олена керівниця дитячого зразкового хору «Оберіг» у місті Винниках, де вона застосовує
«Часи змінюються, діти дорослішають, бажання зявляється або гасне , а хор «Оберіг» завжди залишається незмінним», – розповідає Олена Грицько-винниківчанка, яка більшу частину свого життя присвятила хоровому мистецтву.
Ще з семи років вона плекала мрію стати диригенткою та цілеспрямовано обрала цей шлях у майбутньому.
Сьогодні Олена керівниця дитячого зразкового хору «Оберіг» у місті Винниках, де вона застосовує свій талант та енергію для виховання юних голосів.
Детальніше про професійний досвід, життя всередині хорового колективу та його значущу роль у збереженні й популяризації української пісенної спадщини читайте в матеріалі Аліни Павлюк.
2015 рік. Олена Грицько вперше стає диригенткою дитячого зразкового хору в місті Винниках при Будинку дитячої на юнацької творчості. Тоді колектив після тривалої перерви, продовжив свій шлях, сповнений як тріумфів, так і невдач, фестивальних виступів та вокальних конкурсів.З того часу команда долучилася до змагань закордоном, зокрема в Болгарії та Польщі, а також здобула численні нагороди на обласних та всеукраїнських конкурсах.
Вже у 2020 році Олена Грицько на кілька років була змушена відійти від роботи з хором, однак ця пауза ніяк не послабила ані її любові до музики, ані прихильності до вихованців.
Повернення до «Оберегу» було легким. Як зізнається Олена, вона відчула, що може почати знову. І не просто відновити хор, а надати йому нового творчого дихання. Колектив сформували майже з нуля: нові діти, нові голоси, але одне залишилося незмінним непохитна любов до музики.
«Повернутися було зовсім нескладно. Я сумувала за концертами та роботою з дітьми. Саме тому сьогодні я знову тут», – розповідає Олена, пояснюючи своє рішення.
Вона могла б стати викладачкою вокалу, однак зробила вибір на користь хорового мистецтва. Цей рішення докорінно змінило її професійний шлях. Сьогодні на ньому вона бачить більше праці, натхнення і витримки.
«Бути викладачкою хору і вокалу – це різне. Я свідомо обрала шлях хорової диригентки ще в дитинстві. Тому з впевненістю можу сказати, що це моє»,– підкреслює вона.
Разом із новим стартом прийшли й нові пріоритети. Для Олени це – розвиток особистостей через музику.
«Професійний музикант – це людина, сформована через музику. Моя головна мета – виховати в дітях любов до хорового мистецтва, до української традиції, аби вони зростали, слухаючи українську пісню», – ділиться хормейстерка.
За її словами, робота з дітьми змінилася: стало більше викликів, трансформувалася репертуарна політика. Якщо раніше Олена самостійно відбирала усі твори, то тепер зважає на побажання дітей.
Змінилася й структура хору. Цьогоріч, окрім трьох груп (молодша, середня, старша), Олена сформувала чоловічий хор із хлопців віком від 9 до 12 років. Про роботу з ними, усміхаючись, каже: «З хлопцями працювати складно, як і з кожною дитиною. Багато чого пояснюю, багато на що не звертаю уваги. Ми домовилися, що в класі ми працюємо, а на перерві розважаємося, тож поки все йде за планом».
Водночас Олена визнає: хоровий спів – це мистецтво не лише голосу, а й слуху, командності та терпіння. У часи, коли діти мають багато альтернатив, залучити їх до хору складно.
«Не всі одразу сприймають та люблять хоровий вид співу. Але чим більше вони перебувають у цьому середовищі, тим більше дізнаються про українські традиції. Якщо показати дітям, що гаївки, щедрівки, колядки є частиною нашої широкої культури, то їм стає цікаво. Важливим є й те, що ми поєднуємо старовинне на сучасний лад, і діти розуміють, що за цим стоїть тренд сучасної української музики».
Від початку 2025 року «Оберіг» уже встиг взяти участь у багатьох подіях. Однією з них є конкурс «Співоча генерація», де хор здобув друге і третє місце.
«Ми невимовно раді, що змогли потрапити на цей конкурс, адже мали можливість представити свій колектив і побачити, як виступають інші діти. Іноді це корисніше, аніж власний виступ, – зазначає Олена і додає: – Також у конкурсі брали участь четверо солістів, двоє з яких – дебютанти, які повернулися з хорошими результатами й готові далі рухатися маленькими кроками до великих перемог».
На запитання про майбутнє «Оберегу» Олена Грицько не дає чітких прогнозів. Але вона знає точно: незалежно від того, хто очолюватиме хор, доти доки будуть діти, які хотітимуть співати, – будуть ті, хто хотітимуть їх чути. А хор «Оберіг» житиме, розвиватиметься і нестиме своє звання крізь роки.












Залишити коментар
Ваш email не буде опубліковано. Обов'язкові поля позначено *