У суботу на вулиці Галицькій пішоходи знову могли побачити чоловіка, який лежав на землі й просив людей викликати йому швидку допомогу.
І люди, звісно ж, не залишили його без допомоги. Бо співчуття, співпереживання – нормальні людські реакції на чуже горе…
І ними дуже добре навчилися користуватися різні шахраї й злодії…
Чому про це пишу. Бо минулого року особисто викликав медичну допомогу згаданій особі. Тоді він теж просив про допомогу. Та чекаючи на медиків, був здивований, коли цей “важкохворий” попросив цигарку… Мовляв, хочу покурити… Я тоді обурився: ми викликали медиків, бо в тебе хворе серце. А тут чуємо: “Дайте закурити”.
А сумніви розвіялися, коли приїхали медики і як вони страшенно розлютилися, побачивши згадану ганебну особу. Виявилося, що цей чоловічок, якому вже за 60 і він є мешканцем славної Городоччини, взяв собі за правило бомжувати. А коли хоче перепочити, то лягає в людному місці на землю й просить викликати медиків. Перебуває декілька днів у лікарні, відпочиває там, харчується. Згодом наполягає на відмові від продовження лікування й далі бомжує. Коли хоче знову відпочити, падає на землю… й згаданий цикл продовжується. І лікарі, які працюють на каретах швидкої допомоги, знають добре цього шахрая. Але нічого вдіяти не можуть… А оточуючі його шкодують, бо як відрізнити шахрая від людини, якій справді потрібна медична допомога?
Володимир ГАВРИЛІВ